ЄС

Адвокат диявола. Гедройціанські мотиви

Хто сьогодні поставить під сумнів той факт, що впродовж останнього десятиліття саме Польща була і залишається найбільш палким прихильником України на європейській арені. Дві країни, яких єднає складна, а часто й крайнє суперечлива історія, знайшли в собі сили переступити через кривди минулого і налагодити рівень діалогу, який інколи порівнювали навіть із франко-німецьким порозумінням п’ятдесятилітньої давнини. Варто відзначити, що таке порозуміння в українсько-польському випадку було, в першу чергу, рішенням еліт. Не зважаючи на те, що в Україні вистачає низових антипольських упереджень (особливо на заході країни), а в Польщі побутової українофобії, саме еліти своєю готовністю до діалогу та спільним бажанням дивитися у майбутнє, а не у минуле зробили таке примирення можливим. Особливо хотілось би відзначити роль у цьому процесі Польщі. Адже, аби справжнє примирення відбулося, поступитися повинна саме сильніша сторона.

Трансатлантичні тенденції. Не те щоб посварились…

Нещодавня популярність Барака Обами на європейському континенті не виглядатиме надто загадковою, якщо її оцінювати на тлі крайньої непопулярності попереднього американського президента. Барак Обама й справді видавався багатьом ледь не повною протилежністю Джорджа Буша.

Фантазії звільнення. Томас Каваляускас

Як зазначає Томас Каваліаускас, ніхто в центрально-східній Європі і не підозрював, що як тільки боротьба за незалежність завершиться, демократія стане пародією самої себе.

Туреччина: бути чи не бути у Європі

Однією із явних поразок Помаранчевої революції і відходу її вождів від пропагованих у 2004 році ідей можна побачити у майже цілковитому зникненні риторики євроінтеграції з їхнього публічного вокабуляру. Після словесного євроентузіазму першого пореволюційного року, коли в Україні було навіть утворене відповідне віце-прем’єрство, сьогодні про інтеграцію до ЄС згадують хіба що на під час урочистих святкувань як у Совєтському Союзі згадували про мир у світі або трудящих, які мали колись десь гіпотетично об’єднатися. І схоже, що така ситуація влаштовує всіх – як європейських та українських політиків, так і, треба гадати, росіян. Власне вступити у Євросоюз в України не набагато більше шансів, аніж скажімо у Туреччини, хоча проблеми Туреччини, схоже, мають зовсім іншу причину.