Вчинок (фр. acte) Лакан розрізняє звичайну «поведінку», яка властива будь-яким тваринам, та «вчинки», що мають символічний характер, і на які здатна виключно людина. Фундаментальною характеристикою вчинку є те, що дієвець несе за неї відповідальність. Таким чином поняття «вчинку» набуває етичного виміру.

Що означає здійснити лаканівський вчинок як політичний акт? Щоб зрозуміти це, нам, українцям, не варто далеко ходити. Сьогодні ми буквально живемо у просторі, що став можливим завдяки такому вчинку – відмові післявоєнної Польщі від тих територій – включаючи Львів, західну Бєлорусь та частину Литви з Вільнюсом – які в націоналістичній польській свідомості іменуються «східними кресами». Якщо сьогодні Польща є чи не єдиним реальним другом України на міжнародній арені, то заслуга за це належить в першу чергу самим полякам. Вчинок визначається Жаком Лаканом як відмова від того, що в тобі найдорожче, від ядра насолоди, без якої ти вже ніколи не будеш тим, чим ти був до цього. Саме тому вчинок переформульовує усю ідентичність, він буквально змінює символічні координати, як окремих людей, так і цілих націй.

Що таке вчинок у строгому лаканіанському значенні? Пригадайте розповідь К. С. Люїса про його релігійне навернення у книзі «Здивований радістю» – такою невідпорною цю розповідь робить сухий, скептичний стиль автора, далекий від звичайних патетичних історій про містичний екстаз. Опис вчинку К. С. Люїса вправно уникає несамовитого пафосу у стилі Святої Терези, будь-яких численних оргастичних проникнень ангелами чи Богом: справа не в тому, що у містичному досвіді божественного ми виходимо (у екс-стазі) з нашого звичного сприйняття реальності: саме це «звичне» сприйняття є «екс-статичним» (Гайдеггер), у якому ми викинуті назовні у буття, а містичний досвід сигналізує про відхід від цього екстазу.

Долі суб'єкта у поблажливу постмодерну епоху навряд чи позаздриш. Позірне звільнення від обтяжливих обов'язків традиційного суспільства, обернулося поневоленням своїми власними невситимими бажаннями. Звідси надсадне прагнення втекти у гадану свободу тоталітарних нью-ейджівських сект, епідемію яких ми можемо спостерігати в усіх багатих суспільствах світу. Розпочинаючи з вигадливого трактування символу цього нового часу - Кока Коли, Славой Жижек затягує своїх читачів у приголошливу інтелектуальну подорож, насичену оригінальними інтерпретаціями, інсайтами та ідеями, які дозволяють побачити навіть найбільш звичні речі у цілком новому світлі. То ж приєднуйтесь...  

Не за горами п’ята річниця Революції, а в Україні «на всіх язиках все мовчить», бо, треба думати, благоденствує. І озираючись назад, ми, як колишні коханці, змушені задаватись фатальним запитанням: в який саме момент все пішло не так? Відповідь напрошується невтішна – від самого початку, однак Провід все одно вирішив «поговорити про це».