Реальне (фр. reel) Лакан використовує термін “реальне» у якості іменника ще у ранній роботі, опублікованій у 1936 році. У цей час даний термін користувався популярністю серед філософських кіл Парижу і був детально опрацьований у праці Еміля Меєрсона (на кого Лакан посилається у своїй статті). Меєрсон визначає реальне як «онтологічний абсолют, як істинне буття-у-собі». Говорячи про реальне, Лакан, отже, продовжує усталену практику одного з напрямків філософії початку ХХ століття. Однак, хоча початки використання Лаканом цього поняття можна віднести до такого усталеного вживання, цей термін зазнає численних переформулювань та перетлумачень впродовж усієї інтелектуальної діяльності Лакана.