Гедройць

Адвокат диявола. Гедройціанські мотиви

Хто сьогодні поставить під сумнів той факт, що впродовж останнього десятиліття саме Польща була і залишається найбільш палким прихильником України на європейській арені. Дві країни, яких єднає складна, а часто й крайнє суперечлива історія, знайшли в собі сили переступити через кривди минулого і налагодити рівень діалогу, який інколи порівнювали навіть із франко-німецьким порозумінням п’ятдесятилітньої давнини. Варто відзначити, що таке порозуміння в українсько-польському випадку було, в першу чергу, рішенням еліт. Не зважаючи на те, що в Україні вистачає низових антипольських упереджень (особливо на заході країни), а в Польщі побутової українофобії, саме еліти своєю готовністю до діалогу та спільним бажанням дивитися у майбутнє, а не у минуле зробили таке примирення можливим. Особливо хотілось би відзначити роль у цьому процесі Польщі. Адже, аби справжнє примирення відбулося, поступитися повинна саме сильніша сторона.

Наші негри, наші вороги. Владімір Арсенієвіч про косовську проблему

Що означає здійснити лаканівський вчинок як політичний акт? Щоб зрозуміти це, нам, українцям, не варто далеко ходити. Сьогодні ми буквально живемо у просторі, що став можливим завдяки такому вчинку – відмові післявоєнної Польщі від тих територій – включаючи Львів, західну Бєлорусь та частину Литви з Вільнюсом – які в націоналістичній польській свідомості іменуються «східними кресами». Якщо сьогодні Польща є чи не єдиним реальним другом України на міжнародній арені, то заслуга за це належить в першу чергу самим полякам. Вчинок визначається Жаком Лаканом як відмова від того, що в тобі найдорожче, від ядра насолоди, без якої ти вже ніколи не будеш тим, чим ти був до цього. Саме тому вчинок переформульовує усю ідентичність, він буквально змінює символічні координати, як окремих людей, так і цілих націй.