Для любителів подумати викладаю переклад одного з розділів книжки Пітера Голварда "Бадью. Субєкт істини", в якому автор намагається схопити всю складність підходу Бадью до вчення людини, яку він сам, може трохи іронічно, охрестив "володарем Лаканом".

Демократія сьогодні, навіть в Україні, належить до доволі суперечливих понять.  З одного боку демократія та демократизація не можуть не видаватися цінностями у собі для тих людей, хто ще памятає засилля совєтського тоталітаризму. Поняття демократія належало, принаймні у 1990-их роках, до базового українського політичного дискурсу. Саме так, демократами, називали себе ті різношерсті сили, які, користуючись зі слабкості совєтської системи, призвели до постання незалежної української держави у 1991-му році, і саме так, через поняття демократизації, вони розуміли та описували ті зміни, які відбувалися в нашій країні з того часу. З іншого боку, плоди цієї самої демократизації виявилися настільки неоднозначними, що слово "демократ" невдовзі набрало відтінку лайливого значення. Особливо у Росії, де з приходом до влади Владіміра Путіна бути демократом стало якось непристойно. Хоча тепер там також демократія, правда керована. Однак такі поневіряння поважного колись поняття не є характерними виключно для постсовєтського регіону.

Ввечері я читав книгу «Святий Павло» Алена Бадью, а саме ті початкові розділи, де він описує актуальність фігури Павла і дискурсу, заснованого ним, для нашого власного часу. На думку Бадью, універсалістський дискурс Павла необхідний нам для протидії домінуючій сьогодні абстрактній універсальності капіталу та партикуляристській логіці культуралізму, яка слугує цій універсальності за ідеологічну опору. А зранку слухав, як наші британці в офісі обурювалися з приводу купівлі компанії Cadbury корпорацією Kraft Foods.

Дякую, що прийшли сьогодні в цей зал. Це насправді відважна справа говорити про комунізм одразу після нещодавньої перемоги Барака Обами та за умов гострої кризи капіталізму. Проте, говорити про це в Нью-Йоркському театрі просто чудово. Я почну з двох абсолютно різних речей. З однієї сторони, існують дуже абстрактні визначення, а з іншої - дуже конкретні моменти, що стосуються перемоги Обами. І саме з точки зору такої собі золотої середини між філософськими визначеннями та конкретним вивченням сучасної думки я говоритиму про старе слово комунізм.

Чи можлива Істина сьогодні? Іншими словами, чи здатний суб'єкт промовляти і, головне, діяти у наш час "кінця метанаративів" з позиції Істини, яка не була б лише дискурсивним ефектом? Ален Бадью вважає, що так, що і робить його один із найбільших філософів сучасності. Покладаючись на своє поняття Події, взірцевим зразком якої для Бадью є християнське вчення, цей французький мислитель обстоює можливість радикально нового початку у час, коли, як іронічно зауважує Жижек, здається, що "капіталізм триватиме вічно". Парадигма мислення Бадью крайнє спокуслива, однак чи зможе вона вистояти під пристрасно прозірливим допитом Славоя Жижека? Почитайте і переконайтесь!