Як у людини, яка трохи цікавиться психоаналізом і навіть намагається щось там перекладати із не дуже далеких від психоаналізу авторів, у мене просто не могло не бути своєї власної думки, як писати прізвище засновника психоаналітичного вчення Зигмунда Фройда. Ясно, що, як людина інтелектуально вихована на англомовній лектурі, я завжди віддавав перевагу "ой", а не "ей". Але днями я надибав у мережі статтю Вадима Менжуліна, яка змусила мене засумніватися. Головний аргумент пана Вадима полягає в тому, що Фройд за своєю ідентичністю був швидше євреєм, аніж австрійським німцем, а тому за основу транслітерації його прізвища ми маємо взяти його звучання не німецькою мовою, а мовою їдиш. На їдиш, як стверджує Вадим, це прізвище звучить як Фрейд. Аргумент вагомий і доволі переконливий. Все ж я залишуся при своїй попередній практиці, поки мене не переконають, що саме так це прізвище звучало в устах самого Фройда та його родини і близьких знайомих.

Книжки також мають свої дні народження, і деякі з них справді варті того, щоб ці дні народження святкувати. Так днями виповнилося 110 років від першої публікації «Тлумачення сновидінь» Зигмунда Фройда. Хоча перша публікація цієї книги датована 1900-им роком, насправді книжка з’явилася у листопаді 1899-го. Щодо плутанини з датою існують дві теорії. Перша з них стверджує, що 1900-ий виник через небажання видавця датувати книжку роком, що вже закінчувався, адже таким чином він мав менше шансів розпродати тираж. Друга, і та, в правдивість якої я більш схильний вірити, пояснює цю дату месіанською вірою самого Фройда у надважливість його психоаналітичного вчення, що спонукало його зіставити дату першого видання «Тлумачення сновидінь» з початком нового (у мріях Фройда – психоаналітичного) століття. Як би там не було, з нагоди такого важливого ювілею у мене виникла ідея спростувати три надзвичайно поширені помилкові судження про психоаналіз.