філософія

Чи є ще сенс називати себе сьогодні демократом?

Демократія сьогодні, навіть в Україні, належить до доволі суперечливих понять.  З одного боку демократія та демократизація не можуть не видаватися цінностями у собі для тих людей, хто ще памятає засилля совєтського тоталітаризму. Поняття демократія належало, принаймні у 1990-их роках, до базового українського політичного дискурсу. Саме так, демократами, називали себе ті різношерсті сили, які, користуючись зі слабкості совєтської системи, призвели до постання незалежної української держави у 1991-му році, і саме так, через поняття демократизації, вони розуміли та описували ті зміни, які відбувалися в нашій країні з того часу. З іншого боку, плоди цієї самої демократизації виявилися настільки неоднозначними, що слово "демократ" невдовзі набрало відтінку лайливого значення. Особливо у Росії, де з приходом до влади Владіміра Путіна бути демократом стало якось непристойно. Хоча тепер там також демократія, правда керована. Однак такі поневіряння поважного колись поняття не є характерними виключно для постсовєтського регіону.

Не антагоністичні різнодумці. Жижек та Бадью

Виклавши в одному з попередніх постів це фото Жижека та Бадью, спійманих фотографом в момент філософського диспуту, напевне перед або ж одразу після якогось спільного виступу, я напів жартома висловив бажання дізнатися, про що ж вони там говорили. Думаю, цьому бажанню не судилося збутися, однак це не означає, що ми не можемо зробити добре обгрунтованих припущень. Благо інструмент для цього у нас є - свіже видання двох есе Жижека та Бадью, об'єднане під спільною назвою "Філософія сьогодні".

Саме його і викладаю для читачів Провода. Текст англійською. Читайте і робіть висновки!

Ален Бадью. Давайте знайомитись

Ален Бадью (нар. 17 січня 1937 року у м. Рабат, Марокко) – визначний французький філософ, колишній декан факультету філософії Вищої Нормальної Школи (ВНШ) (École Normale Supérieure). Поряд із Джорджіо Агамбеном та Славоєм Жижеком Бадью є значним представником континентальної філософії анти-постмодерного спрямування. Не будучи математиком, але творчо запозичаючи деякі поняття теорії множин, Бадью намагається реанімувати такі поняття як буття, істина та суб’єкт у спосіб, який, як він стверджує, не є ані постмодерним, ані простим повторенням модерності. З політичного погляду Бадью є прихильником радикально лівих ідей та марксистської традиції.
 
Біографія
 
Бадью отримав формальну філософську освіту у Вищій Нормальній Школі, де він навчався з 1956 до 1961-го року. У цей період він також відвідував деякі курси у Сорбонні. Ще у студентські роки жваво цікавився математикою.