демократія

Інфікована демократія

Американський сторожовий пес демократії Freedom House нагадав не так давно про себе пересічному українському обивателю, понизивши нашу країну у своєму рейтингу з "вільної" до "частково вільної", тобто, іншими словами, частково невільної країни. Втрата почесного статусу, яким Україна одноосібно володіла на всьому пост-совєтському просторі (не враховуючи балтійського тріо), болісно відізвалася в українській журналістській спільноті, і ця новина облетіла усі головні та другорядні ЗМІ нашої країни. Менш відомо, що за якийсь місяць після оголошення свого вироку у загальному рейтингу демократій у світі,   Freedom House видала ще й окремий звіт, присвячений виключно Україні. Для цього у лютому цього року кілька представників організації відвідали Київ, Львів та Харків, де зустрілися з численними представниками влади, політиками, журналістами і так званими лідерами громадської думки. У результаті на світ зявився звіт, який не може не дивувати поінформованістю щодо реального стану справ в нашій країні після річного перебування при владі пана Януковича.

Чи є ще сенс називати себе сьогодні демократом?

Демократія сьогодні, навіть в Україні, належить до доволі суперечливих понять.  З одного боку демократія та демократизація не можуть не видаватися цінностями у собі для тих людей, хто ще памятає засилля совєтського тоталітаризму. Поняття демократія належало, принаймні у 1990-их роках, до базового українського політичного дискурсу. Саме так, демократами, називали себе ті різношерсті сили, які, користуючись зі слабкості совєтської системи, призвели до постання незалежної української держави у 1991-му році, і саме так, через поняття демократизації, вони розуміли та описували ті зміни, які відбувалися в нашій країні з того часу. З іншого боку, плоди цієї самої демократизації виявилися настільки неоднозначними, що слово "демократ" невдовзі набрало відтінку лайливого значення. Особливо у Росії, де з приходом до влади Владіміра Путіна бути демократом стало якось непристойно. Хоча тепер там також демократія, правда керована. Однак такі поневіряння поважного колись поняття не є характерними виключно для постсовєтського регіону.

Світлофор. Про користь та шкоду демократії для людини

Посткомуністична реальність в Україні дала нам мало підстав переконатися у перевагах демократичного суспільного ладу. Корумпована та олігархізована, демократія швидко стала символом усіх недоліків та несправедливостей сучасного українського суспільства. Чи означає це, однак, що демократичний спосіб організації соціуму є непридатним і від нього варто відмовитись на користь якого іншого – перш за все авторитаризму лівого або правого зразка, як у цьому намагаються переконати нашого обивателя численні галасливі прихильники твердої руки, охоплені ностальгією за центральним плануванням?
 
Люди, які мають нещастя кожного ранку та вечора проїжджати перехрестя вулиці Гната Юри та проспекту Леся Курбаса (знане в народі як «Колібріс») останнім часом мали нагоду наочно переконатися у тому, що демократія, свобода вибору кожного окремого індивіда є значно ефективнішою за будь-які авторитаризми та намагання управляти ситуацією згори.

Чорні справи. Кому в Африці живеться добре

Щось понесло мене на рейтинги. Нещодавно я опублікував рейтинг демократичності країн у світі від журналу The Economist. Якщо ж вам хочеться довідатись як ведеться не планеті вцілому, а її найбіднішому та відсталішому регіонові, пропоную заглянути у індекс африканських країн, що його готує фундація Мо Ібрахіма, британського мільярдера-філантропа суданського походження.

Індекс подає рейтинг 53 африканських країн, опираючись на чотири показники, які по суті мало відрізняються від показників, що їх використовує The Economist. Інтерактивний сайт проекту позволяє подивитися загальний рейтинг країн, інформацію про окремі країни, а також порівняти показники індивідуальних країн між собою.