архітектура

У пошуках наративу: «Записано в камені» Світлани Шліпченко

Як я зовсім нещодавно писав, збірка статей з теорії та історії урбаністики Світлани Шліпченко, що вийшла у 2008-му році у видавництві «Всесвіт», стала для мене дуже приємною несподіванкою. Я випадково натрапив на неї під час свого останнього нальоту на книгарню «Є» біля Опери. До цього я, на свій сором, ніколи не чув про цього, без сумніву, талановитого українського науковця і ніколи не читав її текстів, хіба що читав, не звертаючи увагу на ім’я автора. Моє бібліофілічне чуття підказувало мені, що я тримаю у руках книжку далеко не пересічного автора, і що на мене чекає доволі цікаве знайомство. Можливо, підсвідомо мені хотілося повторити те відчуття захоплюючого відкривання, яке я пережив вперше читаючи «Дискурс модернізму» Соломії Павличко чи «Україна чи Малоросія» Миколи Рябчука. Відтак не дивина, що маючи на руках аж десять днів доволі вільного часу, я одразу взявся за перечитування книжки пані Світлани.

Свіжак. Про те, як я сходив у "Є", і що з того вийшло

Напевне кожному книгоману відоме це відчуття - цілком неочікувано натрапити на книгу, яку не лише не збирався купляти, але й не сподівався побачити. За всім відомих обставин нашого книговидання, українському книгоману це відчуття знайоме в рази краще, хоча й переживати його доводиться не так вже й часто. Як людині, яка не стільки пильно, скільки влучно слідкує за видавничими новинками, мені рідко коли випадає дивуватися тому, що я бачу на полицях. Втім сьогодні, під час свого нальоту на книгарню "Є", я таки був здивований. Приємно. Нижче подаю список того, що я купив, а також того, що тримав у руках, але відклав на майбутнє. Може він наштовхне вас на власні лектурні ідеї.

Що я купив: