Помаранчевий розпач перший жижекіанський урок
Помаранчевий маніфест що робити?
Капіталістичний реалізм Легше уявити кінець світу, аніж кінець капіталізму
Реалістичний оптимізм політичні рефлексії над Етикою Бадью
Помаранчевий розпач перший жижекіанський урок
Помаранчевий маніфест що робити?
Капіталістичний реалізм Легше уявити кінець світу, аніж кінець капіталізму
Реалістичний оптимізм політичні рефлексії над Етикою Бадью
![]()
Задумувались коли-небуть, що інтернет думає про вас? З інтернет-сервісом whatdoestheinternetthink.net про це можна дізнатися за кілька секунд. Сервіс сканує веб-сторінки на основних пошукових сервісах (Google, Yahoo, Bing) і видає дані у відсотках відповідно до позитивних, негативних або байдужих згадок певного слова або комбінації слів у мережі.
Пропоную дуже (не)репрезентативний рейтинг країн, згідно з матеріалами світової мережі. Цікаво, що Україна, а також її найбільші сусіди на Заході, ЄС та Польща, згадуються у мережі майже виключно у позитивному сенсі. Відсоток негативних матеріалів настільки несуттєвий, що позитивний рейтинг цих країн скаладає 100%.




Африка ніколи не була надто обнадійливим континентом Земної кулі. Надії постколоніальної епохи швидко обернулися новими розчаруваннями, найпромовистішим свідченням чого є доля Зімбабве. Навіть майбутнє ПАР, все ще найрозвинутішої та найуспішнішої африканської країни, сьогодні знаходиться під питанням.
Серед цілого ряду крайнє проблемних країн, зокрема Сомалі та Судану, доля Демократичної республіки Конго, і особливо його східних провінцій, видається особливо трагічною. Формально належачи ДРК, східні провінції є етнічно більш спорідненими з народами, що заселяють регіон Великих озер, і протягом останніх десятиліть були щільно залучені у місцеві конфлікти, зокрема у руандійський геноцид, наслідки якого підживлюють ворожнечу у цій частині Африки до сьогодні.
Держдума РФ прийняла в першому читанні законопроект про оперативне використання Збройних сил за межами Росії. Відповідні поправки вносяться до закону «Про оборону». Законопроект передбачає, що формування ЗС РФ можуть оперативно використовуватися за межами території Росії для відбиття нападу на ЗС РФ або інші війська, дислоковані за межами території РФ.
Крім того, вони можуть бути використані для відбиття або запобігання агресії проти іншої держави, захисту громадян Росії за кордоном, боротьби з піратством і забезпечення безпеки судноплавства. Рішення про оперативне використанні приймається президентом РФ на підставі відповідної постанови Ради Федерації.

У Бєлорусь ввійшли російські танки. Новина може видатися сенсаційною, однак танки ввійшли лише для військових навчань, і, дасть Бог, повернуться назад. Чому ж протестує бєлоруська опозиція? Реакція опозиції може видатися необґрунтованою, навіть награною, якщо не брати до уваги, що Росія не раз натякала не силовий сценарій, якщо владі Лукашенки справді загрожуватиме серйозна небезпека. Нічого дивного, що режим не знайшов кращого способу відповісти, аніж брутальним арештом протестувальників. Якщо вже влада починає тоталітарну гру, вона просто змушена придушувати кожен, навіть найменший виступ. В цьому її сила, і в цьому слабкість.

Однією із явних поразок Помаранчевої революції і відходу її вождів від пропагованих у 2004 році ідей можна побачити у майже цілковитому зникненні риторики євроінтеграції з їхнього публічного вокабуляру. Після словесного євроентузіазму першого пореволюційного року, коли в Україні було навіть утворене відповідне віце-прем’єрство, сьогодні про інтеграцію до ЄС згадують хіба що на під час урочистих святкувань як у Совєтському Союзі згадували про мир у світі або трудящих, які мали колись десь гіпотетично об’єднатися. І схоже, що така ситуація влаштовує всіх – як європейських та українських політиків, так і, треба гадати, росіян. Власне вступити у Євросоюз в України не набагато більше шансів, аніж скажімо у Туреччини, хоча проблеми Туреччини, схоже, мають зовсім іншу причину.
У наш час поп-ікон диктатори різного штибу - від Пол Пота до Іді Аміна - нерідко набували зіркового статусу, особливо серед так званої "просунутої публіки", яка часто основною чеснотою будь-якого культурного артефакту вважає його здатність шокувати якусь мітичну більшість. Не дивно, що Владімір Путін стає сьогодні все популярнішою постаттю як в себе вдома, так і на Заході, правда під популярністю і ті, і інші розуміють цілком різні речі. Тоді як у Росії це "в доску наш Путін", то на Заході - це швидше сучасна реінкарнація доктора Зло, як, до прикладу, на цій обкладинці видання Time, де Путіна було визнано людиною року, а заразом іронічно обдаровано титулом царя нової Росії. У вересні журнал GQ запропонував черговий сіквел до серіалу "З Росії з любов'ю" статею Скота Андерссена про темну історію вибухів житлових будинків у Москві та Буйнакську, з яких і почалося сходження Путіна до вершини влади.

На жаль в силу своєї професійної зайнятості не можу дозволити собі відвідувати різноманітні мистецькі акції за межами Києва. А інколи варто. Наприклад, щоб стати частиною львівського (у повному сенсі цього слова) арт-фесту "ТАМ". Креативний звіт про це дійство у формі фестивальної абетки авторства Вікторії Поліненко можете почитати в свіжому числі журналу "Тиждень".

Едвард Лукас, напевне, не перший, хто заговорив про повернення атмосфери холодної війни у стосунках Росії з Європою і, особливо, Сполученими Штатами. Про це більш менш наполегливо говорять численні спостерігачі та коментатори ось уже років п’ять. Але він чи не першим перетворив розрізнені спостереження та емоційні оцінки в 500-сторінкову книгу, яка швидко стала міжнародним бестселером.

Відомий соціолог Євген Головаха опублікував в останньому числі часопису Критика цікаві дані останнього загальнонаціонального дослідження, що мало на меті оцінити рівень соціальних настроїв населення України. З огляду на економічну кризу, яка, як можна було очікувати, мала значні негативні наслідки для добробуту більшості громадян та вибори президента, які невпинно наближаються, такі дані, як зауважує пан Головаха, тим паче цікаві.
Раджу додивитись до кінця! А також зверніть увагу на обличчя Жижека, коли аудиторія починає сміятись. Мені здається, що Жижек мріє колись виступити перед людьми, які зустрінуть його жарт з урочистим та похмурим мовчанням.

Українці якось так звикли варитися у своєму соку, що практично не помічають подій, які відбуваються за межами їхньої країни. І поки ми продовжуємо розчаровуватись у власних політиках, в інших країнах відбуваються події, які дозволяють навіть нам з обмеженим оптимізмом дивитись у майбутнє. Ось останній приклад з Бєлорусі. Як пише на своєму блозі відомий у бєлоруський драматург Ніколай Халєзін, практично вся почтова кореспонденція, яку білоруси отримують з-за кордону, нахабно провіряється. Отримувачу вона надходить з роздертим конвертом та штампом «Надійшло у виробництво «Мінська пошта» у пошкодженому вигляді» Цинізм, коротше, процвітає. Не знаю як ви, а я належу до тих людей, які готові платити своїм добробутом за здатність читати особисту пошту без стороннього ока.

Цей уривок – частина розділу з книги Жижека «Крихкий абсолют». За допомогою аналізу картини «Походження світу» Гюстава Курбе, французького маляра ХІХ століття та одного з лідерів реалістичного живопису того часу, Жижек намагається описати розрив, який відділяє реалістичний живопис та модернізм.



"Вчора 26 серпня за зверненням ГО „Люстрація” Кабінет Міністрів України ухвалив рішення виключити пам`ятник Леніну на бульварі Шевченка у Києві з Державного реєстру пам`яток національного значення.


До чого взятися у країні, де надто холодно, щоб робити хороше вино, і надто багато карбонатів, щоб її жителі могли серйозно турбуватися про свій добробут? Можна, звісно, малювати картини (Едвард Мунк, Одд Нердрум), зніматися у порно (Таня Гансен, Вікі Ветт) або стати першовідкривачем Південного Полюсу (Роалд Амундсен, антигерой безсмертного вірша Олександра Ірванця). А можна писати романи. Правда інтелектуальні, хоча й зовсім не нудні. Так як це зробив Юстейн Гордер. Цьогоріч він стане однією із центральних постатей Форуму видавців у Льовові, що відбудеться 10-13 вересня. От що про нього пише сайт видавництва "Літопис", яке видає книги Гордера українською:

Думаю ви помітили, що Провід в силу своїх можливостей викладає копілефтовські переклади. Переважно це Жижек, але є й інші, такі як Жак-Ален Міллер, Тімоті Лірі та Сьюзен Зонтаг. Відповідаючи на зауваження деяких гостей, що переклади важко відрізнити від наших власних статей та постів, ми плануємо найближчим часом зробити окремий розділ для перекладів, а поки ви можете відфільтрувати доступні на Проводі переклади за тегом "переклад", який я не полінився щойно додати.
Дружні проекти: Блогдозер | Двокрапка | Отдых в Украине | Remote Control Software
Провід, 2009 - 2010.

Останні коментарі
1 день 5 годин тому
1 день 15 годин тому
1 день 18 годин тому
4 дні 15 годин тому
6 днів 1 година тому
6 днів 12 годин тому
6 днів 23 години тому
1 тиждень 3 хв тому
1 тиждень 3 години тому
1 тиждень 11 годин тому