Жак Лакан, людина

Біографія Жака Лакана пера французької дослідниці Елізабет Рудінеско, що є найповнішою розповіддю про життя цього визначного психоаналітика, є ще й  черговим свідченням хронічної неспроможності українських видавців правильно обирати книги для перекладу. Загалом роботи Елізабет Рудінеско є непогано представлені на українському книжковому ринку у порівнянні з іншими французькими мислителями 20-го століття. А навіть надто непогано, якщо зважити, що до цього часу українською вийшло всього дві книжки Жака Деріди, також дві Фуко, всього одна Дельоза у співавторстві з Гватарі, та й та бог знати коли і давно вже є бібліографічною рідкістю, і власне жодної самого Лакана. Цей список невиданого можна легко продовжити. У порівнянні з таким станом справ, переклади Рудінеско справді виглядають щедрими. Наскільки мені відомо, до цього часу українською зявилося аж три книжки Рудінеско, і всі три у київському видавництві Ніка-Центр - "Розладнана сім'я" (2004), "Філософи в обіймах бурі" (2007) та "Навіщо нам психоаналіз?" (2008). Перечитавши свого часу дві з них (видання 2004-го і 2008-го року), я, зізнаюсь, склав собі про пані Рудінеско доволі непривабливу думку. Її роботи видалися мені ну аж надто поверховими, теми далеко не до кінця розкритими, а намагання філософствувати нудто претензійними. Ну що тут гріха таїти, не тягне Рудінеско на першокласного мислителя і нездатна насправді відкривати нові горизонти думки. Пісно, прісно, запросто і заразом заскладно... Для себе я поставив на Рудінеско жирний хрест.

Однак, біографія Лакана, яку я почав нещодавно читати, цілком змінила мою думку про авторку. І справа, звісно, тут не в тому, що я раптом відкрив для себе глибини мислення, які раніше, з незбагненних причин, уникали мого розуміння. Справа в тому, що там, де Рудінеско-філософ зазнавала очевидної поразки, там Рудінеско-біограф і історик зуміла яскраво виявити усі свої таланти: талант розуміння людської природи, талант уваги до деталей та вміння поєднати їх у одній, хоча й доволі розгалуженій і інтригуючій розповіді. Лакан, який постає зі сторінок її книги - це в першу чергу людина Лакан зі своїми пристрастями, дивацтвами, помилками і звершеннями. Це, звісно, той Лакан, який не кожному припаде до смаку, адже у своєму щоденному житті йому не завжди вдавалося дорівнятися до тих високих етичних вимог, які ми звикли ставити своїм інтелектуальним і моральним авторитетам. І його надмірний егоїзм, і не завжди принциповий конформізм щодо міщанських вимог середовища, і його складні та заплутані родинні відносини змушують нас зовсім іншими очима подивитися на Лакана-людину. Однак безперечний плюс книжки в тому, що вона сміливо йде проти будь-яких спроб перетворити біографію на агіографію, і в результаті Лакан, якого бачить читач, виявляється рельєфно виразним - не чорно-білим, а сповненим  сірих тонів, від майже білого до темно-сірого, Лакан-грейскейл, таким, яким є в цьому житті, напевне, кожен із нас.

Можна тільки побажати видавництву Ніка-Центр подарувати українському читачеву ще й цю книжку і відкрити для нього не лише іншого Лакана, але й зовсім іншу Рудінеско.