Григорій Квітка. П. Петренко

Кінець 1920-их - поч. 1930-их були, у певному сенсі, золотим часом вивчення української літератури першої половини 19-го століття. Революційні події, голод та військовий комунізм вже були позаду, а колективізації, заслання та масові знищення інтелігенції ще чигали попереду. Відтак українська літературознавча еліта, наївши трохи жирку в часи НЕПу, взялася за активне перечитування класики. Принаймні для мене особисто період до приблизно 1933-го року є чи не єдиним із номінально совєтських, від літературознавчих текстів якого не тхне нафталіном, чи, вірніше, немає впертого відчуття, ніби постійно читаєш одну й ту ж саму книжку одного й того ж автора. Коли в пізніші епохи, аж до самого кінця вісімдесятих, така висока наукова якість була крайнє рідкісним винятком, то до 1933-го вона була майже правилом. Представляю вашій увазі доволі цікаве дослідження про Григорія Квітку з цього періоду авторства П. Петренка. Качати тут.