Петро Ротач. Іван Котляревський у листуванні

Іван Котляревський може видатися   в дечому доволі дивним письменником. Автор першого великого друкованого українського твору, який до того ж був досить приязно спринятий публікою, якось апатично поставився до власного успіху і за все своє доволі довге життя написав не так вже й багато. Листів, судячи з усього, він також не дуже любив писати. Чи, принаймні, вони до нас не дійшли. Дивно, але проживаючи не так вже й далеко від Харкова, де вже у другій половині 1810-тих і особливо у 1830-ті роки почала зявлятися місцева журналістика і почався значний, як на той час, літературний рух, наш автор не підтримував жодних контактів зі своїми, здавалося б, однодумцями. Те, що про Котляревського і його "Енеїду", а також його театральні пєси у Харкові знали і навіть високо їх цінували, ми знаємо напевне з неодноразових згадок про Котляревського в "Українському віснику" "Українському журналі", місцевих альманахах, листуванні харківських культурних діячів і т. д., але з особистими контактами, які б відбились у листах, якось не склалося. Виняток становить лише Ізмаїл Срезневський, який відвідав вже літнього Котляревського у Полтаві наприкінці 1830-их і коротко листувався з автором "Енеїди" на рахунок можливого видання його творів. Книжка Петра Ротача, яку викладаю на Проводі, містить усі відомі на цей час листи письменника, а також листи до нього різних респондентів та коротку вибірку із листування третіх осіб, де йдеться про Котляревського. Качати тут.