Вдруге на ті самі граблі. Про українські переклади Жижека

Як я вже десь згадував на "Проводі", моє знайомство зі Славоєм Жижеком розпочалося з (цілком випадкової) купівлі українського перекладу його книжки "Метастази насолоди". Однак, якщо я й досі відношу цього автора до своїх улюблених мислителів, то це трапилось швидше всупереч, аніж завдяки тому перекладові. Правду кажучи, цю книжку вирізняє настільки паршивий переклад, що суть сказаного Жижеком доводиться швидше вгадувати, аніж вичитувати. Людина, яка знає Славоя як автора з надмірно логічним та навмисне прозорим, хоча й не позбавленим своїх поетизмів стилем, буде крайнє здивованою, почитавши його в українському варіанті. На жаль, це справа не лише насолоди від читання, але й в першу чергу розуміння доволі складних думок, які автор намагається донести. Тут кожна найменша неточність у перекладі може поховати усю розлогу аргументацію у тумані нерозуміння. 

На жаль, схоже на те, що "паршивий переклад" став візитівкою українських видань Жижека. Видавці "Дражливого суб'єкта", наскільки мені відомо другої на даний час книжки Жижека, що побачила світ у перекладі українською, наступили точнісінько на ті самі граблі, що й їхні попередники з видання "Метастаз насолоди". Книжку я купив вже доволі давно, але до неї ніяк не доходили очі. Тільки буквально сьогодні я вирішив перечитати один із розділів (той, де йдеться про жижекіанську критику філософії Бадью), і на своє розчарування зіткнувся з черговим крайнє недолугим перекладом. Так англійське analysand, термін Лакана, який краще перекладати як аналізанд, або хоча б як аналізований, у версії нашого перекладача стає "аналізуємим", звичайне, хоча й люблене Жижеком слово "contingent", що означає "випадковий, непередбачуваний, такий, що залежить від обставин", чомусь перетворюється на неологізм "контингентний", так ніби це якийсь термін, словосполучення "redoubled structure" чомусь перекладається як "у-складнена структура", а не "подвоєна структура", хоча так і звичніше, і більш точно передає значення, яке вкладав автор, а вже зовсім словникове "complexity" з якогось дива стає "комплексністю", хоча йдеться про просту "складність". Власне ці приклади можна було б без особливих зусиль помножити. На жаль в результаті усі цих "перекладацьких зусиль", страждає в першу чергу наша, як читачів, здатність зрозуміти, що ж саме хоче сказати автор, а заразом такий недолугий переклад ще й додає до обскурантистської репутації "усі цих лаканіанців" як "замудрих словокрутів, яких сам чорт не розбере". І для цього часто вистачає простої помилки перекладача, як наприклад у нашому випадку, коли лаканівське поняття "дискурс Університету" перекладається як "дискурс Універсальності", що цілком знищує будь-яку логіку в аргументації Жижека. Не здивуюся, якщо читачі, які таки добралися до цього місця, так нічого про той клятий дискурс і не второпали.

P. S. На жаль, такий «переклад» є далеко не винятком в українській книговидавничій справі. Особливо прикро, що часто такі «переклади» ще й виходять на гроші зарубіжних грантів, тобто по суті ці гроші викидаються на вітер.  Принаймні така доля чекала «Соціологію постмодернізму» Скота Леша та «Переобрамлений націоналізм» Брубейкера, що вийшли якийсь час тому в «Кальварії», а також «Сексуальне дисидентство», яки видали «Основи» і т. д. Тобто знову ж таки приклади такого мертвого баласту на полиці можна значно помножити. Врешті така якість перекладів призвела до того, що я взагалі перестав купляти книжки «Кальварії». І все це переводження паперу з’явилося за підтримки фонду «Відродження». Шкода, а могли бути хороші, а головне потрібні книжки….