
Мене, як і переважну більшість американців, події 11 вересня 2001 року застали абсолютно зненацька. У мою кімнату у гуртожитку увірвався мій товариш, такий собі гік, помішаний на зброї, і з дурнуватою посмішкою на обличчі заявив, що хтось бомбить Нью-Йорк. Виплутуючись із тенетів сну, я з недовірою сприйняв його слова. Атакують США? Кому при здоровому розумі може прийти таке в голову. Після тріумфальних для США 90-их одне припущення, що хтось може відкрито кинути їй виклик, видавалося неможливим.
Події 11 вересня 2001 року змінили багато чого, зокрема і наше уявлення про загрози, які стоять перед окремими державами і світом загалом у ХХІ столітті. Там, де були безсилими держави та навіть блоки держав, купка фанатиків могла завдати дуже болючого удару. Армії більше не вирішували долю світу. Загрози фрагментувались і вийшли за межі усталеного після Другої світової війни порядку, уособленого ООН, де долю світу вершать національні держави. Сама природа військових дій зазнала кардинальних змін. Після десятиліття вакууму та фукуямівського оптимізму, глобалізація отримала у тероризмі свого темного двійника.
Коментарі
Додати новий коментар