Як ся маєте, українці? Дані соцопитування

Відомий соціолог Євген Головаха опублікував в останньому числі часопису Критика цікаві дані останнього загальнонаціонального дослідження, що мало на меті оцінити рівень соціальних настроїв населення України. З огляду на економічну кризу, яка, як можна було очікувати, мала значні негативні наслідки для добробуту більшості громадян та вибори президента, які невпинно наближаються, такі дані, як зауважує пан Головаха, тим паче цікаві. 

На відміну від того, що можна було очікувати, українці поки мало відчули на собі на наслідки кризи, яка, за підрахунками іноземних та вітчизняних економістів, вдарила по Україні чи не найважче. Загальний добробут населення майже не змінився порівняно з 2008 роком, а порівняно з 2006 навіть значно зріс. Так людей, які визнали, що живуть впроголодь, тобто за межею бідності, у нашій країні всього близько 4%, що навіть менше, ніж людей, яким загалом на життя вистачає і вони активно роблять заощадження. Правда не зрозуміло де, бо те ж дослідження виявило, що понад 64% українських громадян жодним банкам не довіряють (39% у минулому році). Важливо і те, що громадяни, яким загалом вистачає на прожиття, склали близько 56. Якщо їх і не можна назвати середнім класом у підручниковому значенні цього слова, все ж саме вони є певним фундаментом для суспільної стабільності на найближчий час.

Не менш цікаво й те, що попри гармидер в політиці і похолодання в економіці українці залишаються невиправними оптимістами. Більше половини наших співгромадян вважають, що в довготерміновій перспективі ситуація як в Україні, так і в світі покращає, або й істотно покращає. Лише близько двадцяти відсотків вважає інакше.

Ну в решті до протестних настроїв. Зважаючи на загалом доволі прийнятне сьогодення та оптимістичний настрій на майбутнє, не дивно, що українці не готові вже завтра кинутися на вулиці. Однак за умови подальшого погіршення економічної ситуації, близько половини громадян готові відстоювати свої права мирними методами, близько 25% мають намір чисто по-українськи все перечекати, і лише 5% готові вдатися до насильницьких методів впливу.

Так серед мирних засобів протесту найпопулярнішими виявилися збирання підписів та петицій (26%) та мітинги і демонстрації (28,5%), тоді як такі заходи як захоплення будівель (3,7%) і створення незаконних військових формувань (1,8%) очікувано залишаються маргінальними.