Віра вірить...

Віра Ульянченко, відповідаючи на вчорашнє відверте хамство російського медведя, сказала достоту таке:

"Я звертаюсь до всіх громадян України гуртуватися навколо проукраїнських політичних сил, для яких незалежність України, її суверенітет і національні інтереси є понад усе! Вірю, що наша тверда позиція не лише зміцнить нас, а й протверезить тих, хто з політичних міркувань готовий зруйнувати атмосферу дружби між Україною й Росією"

Парадокс однак у тому, що попри свої тупі гебешні наїзди, медвідь правий: Ющенко і справді виний, виний у тому, що за п'ять майже років свого правління він не зробив нічого, щоб унеможливити таку нахабну риторику на адресу своєї країни. Хоча мав для цього доволі сильні стартові умови. Потрібно було тільки мати мужність перевести в країні реальні реформи, а не займатися кабінетними інтрижками. Тому, якщо Віра під "гуртуванням навколо проукраїнських політичних сил" має на увазі свого шефа і його деградоване оточення, то хай звиняє.

Українці втомилися від політиків, які змушують їх гуртуватись коло себе проти когось. Нам потрібні політики, які зможуть згуртувати суспільство заради чогось. Ну хоча б заради вступу в ЄС, чи хороших доріг, чи якісної освіти, чи гарних книжок в книгарнях, інтернету в сільських школах, чистих громадських вбиралень, ввічливих службовців... Нам потрібні політики, які запропнують реальну політику, що матиме безпосередній позитивний вплив на життя конкретного громадянина. Не помітив, щоб Ющенко цим надто переймався останні 5 років.