Дивимся скоса, але не мружачись. Хто такий Славой Жижек?

Ви, напевне, помітили, що найбільший тег на цьому блозі звучить як Жижек. Це не описка і не невдалий жарт його авторів. Власне, як дехто з вас знає, йдеться про словенського філософа і психоаналітика лаканівської школи Славоя Жижека. Жижек на сьогодні - це інтелектуальний гуру номер один у світі, який пропонує у своїх теоріях приголомшливий сплав лаканівського вчення про суб'єкта, класичної німецької філософії та критики поп-ідеології. Його приїзд на кемпус будь-якого університету викликає шал і натовпи інтелектуальних паломників не згірші, аніж приїзд Папи Римського де-небудь у Мексиці. Чому власне Жижек? Та тому, що він спромігся на найбільш проникливе трактування поневірять суб'єкта у постмодерну рефлексивну добу, тобто нас із вами.

Власне повноцінно чинати нашу писанину без хоч певного поверхового ознайомлення з роботами Славоя Жижека дуже важко, а інколи просто неможливо. Моє особисте зацікавлення Жижеком виросло з університетського інтересу до фройдівського психоаналізу. Першу книжку цього автора, "Метастази насолоди", що вийшла українською мовою у 2000 році, я купив радше зі звички купувати більшість перекладних теоретичних робіт сучасних авторів і ще довго не міг второпати, кому спало на гадку витрачати грантівські гроші на якогось словенця, якщо не перекладеними залишалися більшість робіт самого Фройда, Карла Юнга, Жака Лакана чи, хоча б, фройдомарксистів (хоча я тоді ще не знав цього слова), на зразок Маркузе.

А тоді до мене дійшло і доходить ще й досі. Для тих із вас, хто тримав колись у руках "Трактування сновидінь", одразу скажу: Фройд у порівнянні з Жижеком - це те ж саме, що й "Кентерберійські оповідання" Чосера поряд із "Страхом та зневагою у Лас-Вегасі" Хантера Томсона. Попри всі заслуги Фройда як засновника психоаналітичного вчення, теорії Жижека  і проникливіші, і заразом на порядок захопливіше викладені, якщо ви звісно любите відкривати для себе нові ідеї та способи розуміння світу у невимушений і приємний спосіб.

Певне уявлення про теорії  Жижека можна скласти з його відео-лекцій, десятки яких розміщені на Youtube'і, а також з численних статей доступних в інтернетрях (втім вже кілька і на Проводі), хоча найкращу колекцію ви безперечно знайдете на сайті lacan.com. Також доволі інформативною є стаття про цього теоретика у Вікіпедії. Однак для початківця, який тільки відкриває для себе материк по імені Жижек, мені важко вигадати кращий відправний пункт, ніж його роботу Looking awry. An introduction to Jacques Lacan through popular culture, доступну у російському перекладі в прикріпленому файлі. 

"Погляд скоса" вважається однією з його найкращих книжок, з чим можна, звісно, не погодитись (сам Жижек своїм найбільшим досягненням на цей момент називає роботу "Дражливий суб'єкт", яка нещодавно з'явилася в українському перекладі). Але тут ви знайдете справді лаконічний і доступний виклад багатьох головних тем Жижека/Лакана, таких як великий Інший, Супер-его, об'єкт маленьке а, насолода, фалічний позначник, три рівні реальності (Реальне, Символічне, Уявне), погляд та багатьох інших. А заразом дізнаєтесь, чому Ахіл ніколи не зможе наздогнати черепаху, чи читав Шерлок Холмс Лакана, чому насправді помиляються ті, хто не дає себе обдурити, чому несвідоме знаходиться ззовні, як зняти справді хічхоківський фільм і що таке ностальгія. Дійсно, мені важко порадити вам кращу лектуру.

То ж не баріться!