Рецепт успішної революції. Do try it at home!

Заохочений останніми подіями в Ірані, відомий оглядач The Economist, який веде щотижневу колонку Bagehot, запропонував свій рецепт успішної революції нового зразка. На його думку, з якою важко не погодитись, такий рецепт має включати наступні ключові інгредієнти:

• Критична маса учасників. Кілька тисяч демонстрантів можна залякати або просто побити. Зробити те ж саме з півмільйона людей набагато важче. Для досягнення критичної маси, політикам не лише потрібно вивести людей на вулиці, але й успішно утримувати їх там за допомогою створення проміжних цілей та мотивацій. Думаю, це твердження звучить знайомо для кожного, хто відстояв на Майдані більше трьох днів

• Слабкі та поділені силові органи, що в українському випадку ледь не вилилося у збройне протистояння міліції, служби безпеки та армії

• Хоча б частково незалежні медіа. Від себе хочеться додати – і дешеві та доступні засоби комунікації. Бо як би ми давали собі раду без мобільних телефонів і Інтернету?

• Гроші, що означає, що економіка повинна бути диверсифікованою, з численними центрами багатства та економічної влади. Може саме тому захлинулася в зародку білоруська весна?

• Значна корупція, що часто виступає каталізатором народного невдоволення

• Позитивну роль також відіграє попереднє перебування опозиційних лідерів у владі під час більш ліберальної фази, що часто допомагає розкрутити їх популярність у ширших масах

• Попередні спроби. Часто трапляється так, що опозиція робить спробу і зазнає поразки, але потім ця поразка виступає певним трампліном для подальшої боротьби. Як тут не згадати акцію «Україна без Кучми», головне гасло якої «Кучму геть» стрясало Банковою під час псевдоштурму Секретаріату в перші дні Революції

• Значна підтримка опозиції в столиці держави. А також, можна докинути – захоплення центрального простору столиці. Не впевнений, чи Помаранчева революція відбулася, якби Кучма завчасно заблокував усі підходи до Майдану.

• Фальсифіковані вибори, які дозволяють опозиції сконкретизувати свої вимоги, і часто служать тією останньою соломинкою, яка ламає хребет авторитарного верблюда

• Підтримка зовнішнього світу. Хоча інші країни швидше всього будуть стояти осторонь і скрушно хитати головами, коли уряд все таки зважиться випустити на вас омон, їхній тиск не завадить, аби омон таки залишився у своїх вовчих казармах.